[MirandaGluk]

среда, 25 мая 2022 в 10:50

Пишет Klod:

Dimko Dobranich Вона носила його одяг, курила його самокрутки, читала його книжки, іноді сама щось там писала, стежила за картою руху суден, намагалась не піддаватися смутку, якщо від його корабля не було сигналу. Засинала з таблицями метеоданих, пам’ятала назви вітрів краще, ніж імена близьких, чекала його на причалі серед портових кранів, тримаючи в кишені фляжку з шотландським віскі. Він, натомість, завжди щось привозив їй звідти – мушлі, перлини, золоті та срібні прикраси. А ще видряпував її ім’я на кам’яних плитах скрізь, де стояв – від Бостону до Мадрасу. Загалом, це була хороша історія. Напевно, найкраща з тих, що мені відомі. Коли вони спали разом, до їхнього ліжка підходило море – і стерегло сон, ніби кіт. Не підпускало до них нікого.