Пишет Klod:
Сергій Жадан Тиха країна по Великодню. Повагом перетікають ріки. Несуть покірно славу господню християни та недоріки. Тепла розмова, ніби ліхтарня. Ніколи не знаєш, хто твій ворог. Небо – тихе, наче лікарня, з якої евакуювали хворих. Відчинено кимось повітря основу. Темні ліси, як місця для хористів. Відважно воює за віру Христову країна агностиків та атеїстів. В жінок люстерка, мовби ікони. В люстерках знамення, лиш їм помітні. Так, як тепер, не буде ніколи. Так буває лише у квітні.
URL записи